Закарпатців найбільше турбує, як вони перезимують і що будуть їсти

Згідно з соціологічними дослідженнями, які провели фахівці Київського міжнародного інституту соціології, майже 72% українців стурбовані конфліктом на Сході України, 61% турбується за своє матеріальне становище і рівень життя в країні, 46% хвилюються за майбутнє економічної стабільності, а 15% побоюються за безпеку країни від зовнішніх агресорів. Між іншим, занепокоєння щодо рівня життя висловили 61,7% мешканці західної частини, 60,7%- центральної, 62,9% – південної, і менше за все це питання хвилює жителів східної частини України – 56,4%.

Отже,  ми також вирішили провести своє соціологічне опитування про те, що саме непокоїть закарпатців.

Світлана Дячок, домогосподарка

-Зараз у країні неспокійно, але не тільки політично,але й фінансово. Осінь ми зустріли черговим стрибком цін на комунальні послуги та продукти. Якщо не можу знайти роботу за фахом, а я – інженер, значить, не можу сказати, що живу в достатку. Чоловік працює будівельником, а в нашій родині підростають двоє синів. Незабаром старший мріє поїхати вчитися до столиці. Звідки  братимемо гроші – не знаю.  Отже, особисто мене найбільше хвилює незахищеність населення, зубожіння, неналежна оплата праці, захмарні ціни на харчі та на проїзд.

Юрій Комар, підприємець

-Наразі відбувається занепад у всіх сферах. Мене турбує низький рівень культури населення, те, як недбало дехто ставиться до майна громади міста. Останнім часом нерідко ламають лавиці, сміттєві  урни,  поштові скриньки. Чому когось так вони дратують? Чи просто немає де застосувати зайву силу? Але ж  у нас достатньо тренажерних залів. Крім того, можна знайти більш раціональне  застосування м’язам – піти на громадські роботи і прибирати вулиці… або зробити щось корисне для всіх.. скажімо, змайструвати та встановити кілька лавиць.

Дмитро Соловко, пенсіонер

-Питань, які мене хвилюють – багато. Живу  в приватному секторі. Хоч будинок і старий, але досить великий. Як  будемо з дружиною грітися взимку – не знаю. Субсидія хоч і є, та ціни на газ та за електроенергію все одно високі. Купити дрова – теж недешево. Та й котел непристосований для альтернативного опалення. А все замінювати – теж влітає в «копійку». Вартість води також є недешевою. Саме питання платіжок турбує найбільше. Адже як і кожній живій істоті, мені хочеться щось і поїсти, а не віддавати все до останньої гривні за блага цивілізації. Прикро, що людина на схилі літ, яка все життя чесно пропрацювала, поставлена державою в такі скрутні умови.

Катерина Шуба, модельєр

Непокоїть багато що. Передусім – вартість харчів. Щороку осінь радує нас ціновими стрибками. Зараз вкотре подорожчала і комуналка, і продукти. Їжа – приблизно на 6,4%. Виходить, що на зиму шлунок потрібно відправляти у сплячку. Але ж ми не бурі ведмеді… і наші діти – також. Нещодавно, до речі, читала на одному з Інтернет-ресурсів, що на сьогодні за межею виживання опинилося більше половини українців. Тож і не дивно, що одежу жінки замовляють все рідше й рідше. Більшість думає, що купити поїсти, а не в що одягнутися. Влітку ще було добре, дешеві овочі і фрукти можна було придбати на кожному кроці. А тепер – одні зникли з прилавків, адже не сезон, а інші – зросли у вартості. Можливо, прозаїчно думати лише про їжу, але жінка більшість часу вдома проводить на кухні, тож природно, що мене турбує те, що саме придбати і що приготувати.

Валентин Куцин, юрист

У нашій державі повністю розбалансована економіка. За один і той же товар у різних магазинах ціна може відрізнятися від кількох гривень до кількох десятків, а то й сотень, якщо мова йде про техніку чи будівельні матеріали. Навіть цукерки одного й того ж товаровиробника у одній крамниці продають за 115 гривень за кілограм, у іншій – за 156. Хіба це нормально? Людина, як правило, купує там, де їй ближче, а так – доводиться шукати, де дешевше.  Непокоїть і те, що маючи таку мальовничу природу, такий рекреаційний потенціал, туристична галузь у нас розвивається слабо. Крім того, політика в державі – одне з болісних питань також. Безвізовий режим, на який ми так чекали, вже не перший рік переноситься. Тож що буде далі – невідомо…

Слід зазначити, що багатьох краян також непокоїть і те, що на вулицях міста все більше безхатченків, що збільшується злочинність, а головне – безкарність за скоєння правопорушень, що корупція й надалі процвітає і що зарплати та пенсії традиційно залишаються низькими. Серед проблем, які назвали хустяни і сепаратизм, і вандалізм, і відсутність культури поведінки на дорогах, і велика кількість ДТП. Турбує краян також майбутнє дітей та онуків, оскільки останнім часом в Україні вони не бачать ніяких покращень.

Утім… ціни на продукти харчування та комунальні виплати залишаються для наших краян найбільш актуальними питаннями.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.