Скільки років насправді Ужгороду та чому Уж – синя річка

[Total: 0    Average: 0/5]

Ужгород – один із найбільш малодосліджених обласних центрів України і в той же час найбільш багатонаціональний, а може… ще й найстаріший. У різні часи наші землі перебували під владою різних держав. Але чи багато нам відомо про історію Ужгорода? На жаль, ні. Тож спробуємо  розкрити деякі таємниці, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Скільки років насправді Ужгороду?

Одні історики кажуть, що Ужгород набагато старший за свій офіційний вік, інші ж навпаки омолоджують обласний центр Закарпаття.

Зокрема, дослідник і автор книги «Ужгород відомий і невідомий Йосип Кобаль наголошує, що точних даних про те, коли з’явилося місто не просто немає, а всі свідчення щодо віку ґрунтуються на помилкових припущеннях, які не мають нічого спільного з історичними подіями.

Утім він усе ж висуває свою гіпотезу і підкреслює, що з’ясовуючи, коли виникло місто, впевнено можемо спиратися лише на археологічні дані. І це X – початок XI століття.

«Далеке ХІІ ст. Норманський король Роджер ІІ вирішив на основі власної карбованої на сріблі карти світу створити великий географічний твір. За виконання цього неординарного завдання взявся арабський географ і мандрівник Мухамед Аль-Ідрісі, який після навчання в Кордові та багатьох подорожей близько 1138 р. переїхав у Палермо й став до Роджера ІІ на службу. На основі відомостей географів, мандрівників і торговців Аль-Ідрісі склав карту світу й опис до неї. Увесь світ він поділив на сім кліматів, а останні на 10 областей і до кожної виготовив свою карту з описом. Величезний твір він завершив у 1154 р. Так серед багатьох міст світу на карті з’явилося і місто Ужгород. Аль-Ідрісі з 1154 р. є найдавнішим писемним джерелом, у якому згадується Ужгород. Фігурує місто у творі арабського вченого під назвою Гункбар або Унгу, – підкреслює пан Йосип. – Згадки про Ужгородське городище, про фортецю Унг, чи Унгоградус досить часто зустрічалися в давніх джерелах. Уже римлянам було відомо, що на півночі їх провінції Паннонії існує укріплення Унг. Німецький єпископ Ліудпранд, говорячи про перенаселення різних племен, твердив, що у Каравантських (очевидно, карпатських) слов’ян було сильне укріплення Унгоградус. Угорський літописець, писар короля Владислава IV, у хроніці, яка датується 80-ми рр. ХІІІ ст., зазначав, що укріплення Унгвар існувало вже у 872 р.»

Чому Ужгород?

Ще однією цікавою сторінкою біографії міста є його назва. Тут також не без «підводних каменів».

Щодо походження назви також існує багато версій, легенд та домислів.

Вражає одне, що  археологічні знахідки на території сучасного Ужгорода належать до епохи раннього палеоліту, а це –  близько 100 тис. р. до н. е. Тобто, колись тут могло бути інше місто і назву воно могло мати також інакшу.

За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви – Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони перекладаються, як «замок або місто на річці Уж».

«Як свідчать історичні документи, місто з часу свого першого згадування фактично до кінця Першої світової війни мало тільки одну назву: Унгвар (видозміни Гункбар, Гугвар, Онгвар). Саме слово складається з двох частин: «Унг» і «вар», – пише Йосип Кобаль. –  Що стосується другої з них, тут вчені одностайні, оскільки слово «вар» в угорській мові означає «зміцнення, фортеця, замок». Але великі дискусії викликає етимологія слова «Унг». Один з перших істориків міста Карой Мийсарош стверджував, що «Унг» нібито означає «швидкий». Іван Раковський вважав, що назва Унгвар більш слов’янське, ніж Ужгород, і походить від таких слів, як Уг (Унг), що означає Південь (Уж, тече на південь) і слова «твар’» ( творити, твердиня), з якого випала буква «т» і воно отримало форму вар.

У першій половині XIX ст. видатний славіст Павел Шафарик штучно з назви Унгвар утворив назву Угвар. Паралельно викладач Духовної семінарії Андрій Балудянський створив форму «Унгоград», переклавши угорське слово «вар» (замок, зміцнення) на слов’янське «град». У середині XIX ст. нарешті, з’являється і назва Ужгород. Кому належить авторство, поки невідомо, однак існують припущення, що замість елемента «Унг» вжито слово «Уж», а угорське «вар» («замок, фортеця») замінено словом «город». Нова назва міста – “Ужгород” тоді не прижилася. Про неї згадали тільки після Першої світової війни, коли Закарпаття відійшло до Чехословаччини, і нова влада вирішила слов’янизувати назви міст і сіл краю. З того часу, за винятком короткого періоду, коли Закарпаття входило до складу хортистської Угорщини, офіційно вживається назва Ужгород».

Унг – Синя  річка

Щодо Ужа, то тут також не без таємниць. Відомо одне, що назва річки є невід’ємною частиною назви міста і доля Ужгорода щільно переплетена з головною водяною артерією, яка протікає через місто.

Проте думки дослідників дещо різняться.

Письменник Володимир Діброва переконує:

«За першою версією, “Унг” походить від староболгарського слова “Вугілля” та “Кут”. За іншою – від слова “вузький”, маючи на увазі вузьку долину річки “Уж”. Є й турецька версія, за нею місто отримало свою назву від турецьких слів “Унг” чи “Онг”, в перекладі вони означають “правий”. Є навіть версія за якою вважають, що свою назву річка отримала від однойменної змії — вужа, який  водиться в долині річки».

Але Йосип Кобаль іншої думки.

«Розглядати таємницю назви річки Унг й одночасно міста можна лише із залученням даних археології, історії та мовознавства. Оскільки в давнину назви річок первісно означали тільки річку, воду, то ми розпочали пошук в цьому напрямку. З’ясувалося, що існує чимало річок, які мають назву «Унг» («Онг»), яка означає просто «річка», «вода». Наприклад, у пустелі Каракум, що в Туркменії, групу річкових русел називають Унгуз, у якій обидві частини «унг» і «уз» мають те саме значення – «вода, річка», – запевняє краєзнавець. – Назва Унг для позначення  річки відома і в давньотюркських історичних джерелах, де фігурує назва Кок Оng, тобто Синя Річка. Отже, можна припустити, що історично відома назва Ужгорода – Унгвар, виникла із складання двох слів: «Унг», тюркського за походженням, що означає «вода, річка», і угорського «вар» – «укріплення, фортеця, замок». «Унгвар», таким чином, розшифровується як «фортеця на річці (воді).Так чи інакше, а ужгородці мають чим пишатися: уже в ХІІ ст. місто знав увесь цивілізований світ!»

Отже, в історії старовинного і сучасного Ужгорода ще багато темних плям і чимало роботи для дослідників.  Сподіваємось, нова генерація істориків, археологів та науковців  детально вивчить наше минуле і ми дізнаємося багато цікавого про столицю Закарпаття.

zakarpatpost.net

Comments are closed.