Чому у політику йдуть бізнесмени, які проштовхують лише власну справу

Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократичних країнах. Але ж не у нас. Для прикладу, у Нідерландах, чиновники на роботу можуть іти пішки, або їхати на велосипеді, у нас же між ними йде запекла боротьба: у кого крутіший, новіший автомобіль і багато хто для себе винаймає навіть охорону, тож про піші мандрівки між людьми годі й говорити • Цілу статтю читай у газеті ЯСНО •

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Але ж чому депутатський мандат чи чиновницьке крісло так приваблюють людей, які б мали розвивати свою справу за межами владних кабінетів, думати про робочі місця та вдосконалення бізнесу, пошуки ринків збуту, а не про написання законів, у яких вони майже нічого не тямлять?

По-перше, через те, що законодавство щодо бізнесу в нас є недосконалим, а по-друге, саме через те, що туди йдуть не політики, а бізнесмени, які коли дориваються до владного корита, починають думати не про всіх підприємців загалом, а про власну справу зокрема. Ці люди хоч і не чекають милості від держави, але й мало що роблять для того, аби краще працювалося іншим.

Інший бік питання також фінансовий. У вибори, аби їх виграти, потрібно вкласти великі гроші. Звідки такі суми у політтехнолога, економіста чи юриста, який працює на когось іншого за зарплатню? Тому логічно, що перемога дістається тим, хто у себе вклав, або в кого вклали інші. Отже, не дивно, що потім у депутатів, президентів та різного роду чиновників слова розходяться зі справами. Великої ідеологічної складової навіть у їхніх передвиборчих програмах немає, вони обіцяють те, що від них хочуть чути і швидко забувають про обіцянки. Навіть за партіями на виборах стоять великі бізнесові інтереси. Інакше б звідки у них були такі фантастичні гроші… не з партійних же копійчаних внесків. Навіть ті політсили, що позиціонують себе, нібито вони працюють без олігархів, мають  серед них «дах». Тому не все так однозначно.

Тож і не варто дивуватися, чому у депутати на всіх рівнях йдуть люди з грошима, але часто без моралі… • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост